ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ШТАТНОГО РОЗПИСУ ПІДПРИЄМСТВА: ПРАВОВІ АСПЕКТИ  

Достатньо часто у комунальних підприємств запитують інформацію щодо кількості працівників, їх посадового окладу та інші запитання, які в більшій мірі можуть викликати проблеми із наданням такої інформації. 
У вказаній статті пропонується дослідити поняття “штатний розпис” та визначити, чи дійсно потрібно надавати таку інформацію за запитом.
Отже, згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 року №162/06/187-07 «Щодо штатного розпису» штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розпису містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді. 
Також слід зауважити, що питання, пов’язанi з облiком штатних працiвникiв, регулюються наказом Держкомстату вiд 28.09.2005 № 286, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 30.11.2005 за № 1442/11722 «Про затвердження Інструкцiї зi статистики кiлькостi працiвникiв», дiя якого поширюється на всiх юридичних осiб, їх фiлiї, представництва та iншi вiдокремленi пiдроздiли, а також на фiзичних осiб - пiдприємцiв, що використовують найману працю. Зокрема, штатний розпис підприємства  може містити також персональні дані працівника, який обіймає певну посаду, а саме прізвище, ім’я, по батькові, а також відсилати до інших актів підприємства (зокрема, в питанні преміювання осіб).
Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі — Закон про публічну інформацію). Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (ч. 5 ст. 6 Закону про публічну інформацію). Це загальне правило, винятки з якого вказані у частинах 1 та 5 статті 6 Закону про публічну інформацію. Обмежувати доступ до інформації можна в таких випадках:
Виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, аби запобігти заворушень чи злочинів; для охорони здоров’я населення; для захисту репутації або прав інших людей; щоб запобігти розголошенню конфіденційної інформації, або підтримати авторитет і неупередженість правосуддя;
2. Розголошення інформації може завдати значної шкоди цим інтересам;
3. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні;
Тобто, фактичне обмеження інформації, що має ознаки публічної (а штатний розпис до такої інформації належить) є протиправним. 

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес регламентується Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (надалі – Закон № 2939-VI), метою якого є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Згідно визначення, наданого у ч. 1 ст. 1 цього Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.1 ст. 3 Закон № 2939-VI).
Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 цього ж Закону).
Статтею 12 вищевказаного Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації визначено: 1) запитувачів інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядників інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону та 3) структурні підрозділи або відповідальні особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно ст. 22 вказаного Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Таким чином перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію, закріплений ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
При чому, судами зазвичай  критично оцінюються докази комунальних підприємств з посиланням як на підставу для відмови у наданні запитуваної інформації на ту обставину, що штатні розписи, які просить надати особа, що запитує інформацію містять інформацію, що є конфіденційною, а саме, крім встановлення посад, у штатному розписі міститься інформація про затверджені оклади працівників.
Тому, надавати відповіді на запити щодо штатного розпису потрібно.
Однак, важливо аналізувати положення самих звернень. Нерідко сам запит на інформацію оформлюється із порушенням. Зокрема у частині 5 статті 19 Закон України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що запит на інформацію має містити окрім іншого «загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо». 
Якщо вказаної інформації в запиті немає, він оформлений із порушенням законодавства, комунальне підприємство має право надати мотивовану відмову у наданні інформації та роз'яснити особі, яка запитує інформацію про її право подати повторний запит після усунення недоліків заяви.